Як купити нерухомість в Італії: покрокова інструкція

Автор

Коли я переїхала в Італію, питання житла стало одним із перших. Спочатку оренда, але дуже швидко з’явилась думка: а чи не купити щось своє? І тут почався квест — не складний, але з нюансами.

Я пройшла (і дослідила) два сценарії: з permesso di soggiorno і без нього. Розкажу покроково.

Сценарій 1: Якщо у вас є permesso di soggiorno

Це найпростіший і найкомфортніший варіант.

Крок 1. Отримати codice fiscale

Це ваш податковий номер в Італії — без нього нічого не буде.
Отримується в Agenzia delle Entrate за 1 день.

Крок 2. Відкрити рахунок у банку

Без італійського рахунку буде складно проводити угоду.
Банки часто питають:

Крок 3. Знайти нерухомість

Шукала тут:

  • Idealista
  • Immobiliare.it

Агенції беруть комісію ~3–5%.

Крок 4. Пропозиція (Proposta d’acquisto)

Коли знаходите квартиру — підписуєте пропозицію і даєте завдаток (зазвичай 5–10%).
Якщо продавець погоджується — угода «запускається».

Крок 5. Compromesso (попередній договір)

Тут вже серйозно:

  • фіксується ціна
  • строки
  • ще один платіж

Крок 6. Нотаріус (Rogito)

Фінальний етап:

  • підпис у нотаріуса
  • передача грошей
  • отримання ключів

Витрати:

  • податок: 2–9%
  • нотаріус: ~2–4 тис. €
  • агенція: ~3–5%

Сценарій 2: Якщо у вас НЕМАЄ permesso

Тут стає цікавіше

Купити МОЖНА, але є нюанси.

Крок 1. Codice fiscale — ОБОВ’ЯЗКОВО

Навіть без permesso його дадуть (через консульство або в Італії).

Я вже писала як отримати код ось тут, це не складно, але може зайняти від кількох днів до тижня.

Крок 2. Перевірити “reciprocità”

Італія дозволяє купувати нерухомість іноземцям, якщо їхня країна дозволяє те саме італійцям.
Для українців — зазвичай ок.

Крок 3. Банківський рахунок — складніше

Деякі банки можуть відмовити без permesso.
Рішення:

  • шукати «гнучкі» банки
  • або платити через нотаріуса

Крок 4. Купівля тільки за свої гроші

Іпотеку без permesso майже нереально отримати.
Тобто: тільки cash або кошти з-за кордону

Крок 5. Нотаріус + перекладач

Якщо не володієте італійською:

  • обов’язково перекладач
  • інколи це юридична вимога

Важливі нюанси:

  • покупка НЕ дає автоматично ВНЖ
  • можуть бути складнощі з комуналкою та контрактами
  • більше перевірок походження коштів

Що я зрозуміла

  • З permesso — це просто бюрократія
  • Без permesso — це вже «міжнародна угода»
  • Найважливіше — хороший нотаріус і агент

Моя порада

Якщо є можливість — спочатку зробити permesso, а вже потім купувати.
Це зекономить:

  • час
  • нерви
  • і інколи гроші